Туризм на орбіті

Колись слово “орбіта” звучало як синонім недосяжності. Воно належало ракетним стартам, чорним шоломам, довгим тренуванням і коротким повідомленням у новинах: “корабель виведено на задану траєкторію”. Орбіта була місцем роботи й ризику, а не місцем відпочинку. Але час має звичку змінювати сенси. Те, що починалося як гонка держав, потім стало лабораторією науки, тепер поволі перетворюється на новий напрямок сервісу ... Читати далі »

Наномашини всередині тіла

Є дивний момент у сучасній медицині: ми навчилися бачити тіло майже до прозорості, але досі лікуємо його переважно грубими жестами. Ми робимо складні операції, вводимо препарати в кров, опромінюємо тканини, вимірюємо показники з точністю до десятих — і все одно часто діємо так, ніби керуємо океаном відрами. Причина проста: більшість інструментів працює на масштабі, де організм здається єдиним цілим, а не мозаїкою мільярдів ... Читати далі »

Біосинтетика та матеріали майбутнього

Ми звикли думати про матеріали як про мовчазні речі. Камінь лежить, сталь тримає, пластик згинається, скло пропускає світло. Вони наче байдужі до часу: старіють, тріскають, стираються — і все. Але у ХХІ столітті з’являється інша ідея, майже зухвала: матеріал може бути не просто зробленим, а вирощеним; не просто міцним, а таким, що ремонтує себе; не просто довговічним, а таким, що зникає без отрути, поверт ... Читати далі »

Коли AR стає прозорою

Ми звикли уявляти доповнену реальність як щось видиме й демонстративне: яскраві підписи над будівлями, віртуальні стрілки на асфальті, голограми в повітрі, що ніби змагаються з реальним світом за увагу. Але справжній прорив AR настає не тоді, коли ефектів стає більше. Він настає тоді, коли їх майже не помітно. Коли технологія перестає бути шоу і перетворюється на тишу, яка працює.

Прозора AR &mda ... Читати далі »

Машини, які думають образами

У людській голові думка рідко народжується як сухий рядок тексту. Частіше вона приходить кадром: обличчя в натовпі, смуга світла на підлозі, схема маршруту, що раптом складається в цілісну мапу. Ми мислимо не лише словами — ми мислимо сценами, метафорами, рухом і кольором. Навіть коли пояснюємо щось логічне, десь під шаром мовлення тихо працює внутрішній кінотеатр.

А тепер уявіть маш ... Читати далі »