Біотехнології та продовольча безпека

Світ звик думати про їжу як про щось гарантоване: магазини повні, полиці сяють достатком, а сезонність дедалі частіше зникає, як старе слово з лексикону. Та продовольча безпека — це не про «чи є що поїсти сьогодні». Це про здатність суспільства забезпечувати людей якісною, доступною й безпечною їжею постійно: у роки посух, під час логістичних збоїв, на тлі хвороб рослин і тварин, у періоди економічни ... Читати далі »

Подорожі симульованими світами

Подорожі симульованими світами відкривають VR і AR як нову географію вражень: без валіз, але з глибоким відчуттям присутності та свободи для кожного

Поки класичні мандрівки починаються з квитка, валізи й маршруту, подорожі симульованими світами стартують із внутрішнього запиту: куди я хочу потрапити, якщо «куди» не обмежене дорогами, погодою і навіть фізикою. У віртуальній ре ... Читати далі »

Когнітивна архітектура майбутнього

Світ звик говорити про нейромережі як про магічні коробки: вкинув дані — отримав відповідь. Але що більше ми намагаємося довірити машинам не окремі задачі, а цілі ділянки мислення, то ясніше видно: однієї «коробки» замало. Майбутнє належить когнітивним архітектурам — системам, де поєднуються сприйняття, пам’ять, увага, планування, мотивація, пояснення та навчання у цілісний механізм. Це вже ... Читати далі »

Безпека в епоху підключення

Світ навколо нас непомітно перетворився на величезну мережу ввічливих пристроїв. Вони не просять уваги, не вимагають оплесків і майже ніколи не скаржаться. Просто роблять свою справу: відкривають двері, рахують кроки, підказують маршрут, вимірюють температуру в кімнаті, регулюють світло, зчитують показники лічильників, контролюють тиск у трубах, наглядають за трафіком і паркуванням. Підключення стало новою формою присутності & ... Читати далі »

Як роботи навчають інших роботів

Є дивна мить, яку легко пропустити, якщо дивитися на роботів лише як на металеві руки, що повторюють задану траєкторію. Ця мить настає тоді, коли робот раптом перестає бути “виконавцем” і стає “вчителем”. Не обов’язково з указкою чи екраном. Достатньо того, що його досвід — помилки, знахідки, дрібні хитрощі руху — перетворюється на знання, яке може підхопити інша машина. Саме так ... Читати далі »

Від транзистора до суперпозиції

Світ обчислень починався не з блиску екранів і не з хмарних сервісів. Він починався з тихого, майже непомітного клацання логіки: «так» або «ні». Класичний комп’ютер — це дисциплінований оркестр двійкових рішень, де кожна нота або звучить, або мовчить. І довгі десятиліття цього було достатньо, щоб людство навчилося рахувати траєкторії польотів, шифрувати повідомлення, будувати глобальні м ... Читати далі »

Штучний розум та моральний вибір

Уявіть, що ви стоїте перед дверима з двома замками. Один відкривається швидко, але ви не знаєте, кого залишить за порогом. Другий відкривається повільніше, зате ви можете пояснити собі й іншим, чому обрали саме його. У звичайному житті ми щодня робимо такі вибори: кому довіряти, кого підтримати, коли ризикнути, а коли зупинитися. Але тепер поруч із нами з’явився новий “учасник” цих рішень — штучний ... Читати далі »

Автоматизація емоцій: що далі?

Ми звикли автоматизувати те, що вимірюється: час, витрати, маршрути, виробництво, повідомлення. Але наступна хвиля технологій підкрадається тихо й майже інтимно: автоматизація емоцій. Це не про те, щоб “вимкнути” почуття або замінити людину холодним алгоритмом. Це про те, що емоції стають даними, сигналами, інтерфейсом, а потім — керованим процесом: від розпізнавання настрою до підбору потрібного тону, від ... Читати далі »

Етичний дизайн інтерфейсів

Екран, на який ми дивимось щодня, давно перестав бути просто “вікном у сервіс”. Він став середовищем, у якому ми працюємо, навчаємось, лікуємось, купуємо, спілкуємось, закохуємось і сваримось. Інтерфейс — це не лише кнопки та шрифти, а мова стосунків між людиною й системою. Саме тому етичний дизайн — не “приємний бонус” і не декоративна гуманність для презентацій. Це спосіб зробити цифровий с ... Читати далі »

Автономні підводні дрони

Море ніколи не було порожнім простором. Навіть коли над хвилями тихо, під поверхнею живе інший світ — темний, щільний, повільний і водночас підступно динамічний. Там звук біжить швидше, ніж у повітрі, світло гасне за десятки метрів, а зв’язок, до якого ми звикли на суші, раптом стає розкішшю. Саме в цій стихії автономні підводні дрони — AUV (autonomous underwater vehicles) та їхні родичі-«напівавтономи&raq ... Читати далі »