Когнітивна архітектура майбутнього

Світ звик говорити про нейромережі як про магічні коробки: вкинув дані — отримав відповідь. Але що більше ми намагаємося довірити машинам не окремі задачі, а цілі ділянки мислення, то ясніше видно: однієї «коробки» замало. Майбутнє належить когнітивним архітектурам — системам, де поєднуються сприйняття, пам’ять, увага, планування, мотивація, пояснення та навчання у цілісний механізм. Це вже ... Читати далі »

Коли розум стає мережевим

Є відчуття, ніби ми живемо в час, коли слово «мислити» поступово перестає означати «сидіти наодинці й перекладати думки з полиці на полицю». Мислення дедалі частіше нагадує рух у середовищі: з’єднання, відлуння, взаємні підказки, синхронізацію. Ми вже звикли, що новини “приходять” до нас, музика “вгадує” настрій, а пошук “пам’ятає”, що ми шукали вчора. Але з ... Читати далі »

Нейрони у кремнії

Уявіть нічне місто з висоти: мільйони вікон спалахують і гаснуть, транспортні артерії пульсують, а світлофорні ритми ніби домовляються між собою без диспетчера. Десь у цій живій мапі руху є дивна схожість із тим, як працює мозок: не один центральний процесор керує всім, а безліч маленьких «вузлів» одночасно відчувають, передають сигнали, підсилюють важливе й приглушують зайве.

Тепер уявіт ... Читати далі »

Машини, які думають образами

У людській голові думка рідко народжується як сухий рядок тексту. Частіше вона приходить кадром: обличчя в натовпі, смуга світла на підлозі, схема маршруту, що раптом складається в цілісну мапу. Ми мислимо не лише словами — ми мислимо сценами, метафорами, рухом і кольором. Навіть коли пояснюємо щось логічне, десь під шаром мовлення тихо працює внутрішній кінотеатр.

А тепер уявіть маш ... Читати далі »

Як ШІ допомагає лікувати депресію

Депресія рідко приходить із гучним гуркотом. Частіше вона підкрадається тихо: зникає смак до звичних речей, світ тьмяніє, думки ходять колом, а тіло ніби важчає. Людина наче лишається в тому ж житті, але перестає відчувати, що живе його. І саме в цій тиші найважче отримати допомогу вчасно: не завжди є сили записатися до фахівця, не завжди є доступ до терапії, а інколи бракує слів, щоб пояснити, що відбувається.

... Читати далі »

Нейроінтерфейси та контроль розуму

Коли ми говоримо про нейроінтерфейси, уяві хочеться одразу намалювати два кінообрази: світле диво, яке повертає людині рух і голос, та темну технологію, що здатна натиснути невидиму кнопку в чужій голові. Реальність складніша, тонша і, якщо придивитися уважно, навіть тривожніша не фантастикою, а буденністю. Бо нейроінтерфейси — це не про магію. Це про підключення до найделікатнішої системи, яку ми маємо: мозку, що ... Читати далі »

Чому пам'ять можна переписати

Памʼять часто уявляють як полицю з акуратно складеними коробками: кожна коробка — подія, кожна подія — раз і назавжди зафіксований факт. Насправді ж наша памʼять більше схожа на живу річку, що щоразу трохи змінює русло, коли ми до неї звертаємося. Те саме стосується і цифрових нейромереж та когнітивних систем: їхня «памʼять» — ваги, звʼязки, шаблони — теж не висічені в камені, а можуть ... Читати далі »

Эпоха когнитивных машин

В какой-то момент компьютеры перестали быть просто “железом”, которое считает быстрее и хранит больше. Они начали делать то, что долго считалось почти магией: понимать вопросы, распознавать лица, учиться на ошибках, советовать решения, писать тексты и музыку. Если раньше машина была только продолжением руки, то теперь она постепенно становится продолжением мысли.

Мы живем в момент, ... Читати далі »

Сны нейросетей: фантазия или обучение

Иногда кажется, что где-то в глубинах серверных комнат, среди мерцания индикаторов и шёпота вентиляторов, машины тоже «видят сны». Генеративные нейросети создают странные, завораживающие изображения, придумывают тексты, которых раньше не существовало, пишут музыку, будто вспоминая что-то из своего цифрового подсознания. И у нас почти автоматически возникает вопрос: это фантазия или особая форма обучения?< ... Читати далі »

Обратная инженерия сознания

Пролог: попытка вскрыть самый сложный код

Сознание всегда оставалось одной из величайших загадок человеческой цивилизации. Философы пытались понять его природу, нейробиологи — изучить структуру, писатели — описать его глубину, а инженеры — смоделировать. Сегодня, в эпоху искусственного интеллекта и нейротехнологий, человечество делает шаг в сторону того, что ещё н ... Читати далі »