Як ШІ змінює інтерфейси

———

Ще вчора інтерфейс був схожий на добре знайому вивіску: кнопки, меню, вкладки, поля вводу. Він терпляче чекав, поки людина знайде потрібне, натисне правильне, не переплутає налаштування і не загубиться у глибинах “Ще”. Ми звикли, що екран — це карта з умовними позначками, а взаємодія — це набір жестів, які треба запам’ятати. Але з появою ШІ ін ... Читати далі »

Цифровий фермер і управління через смартфон

———

Ще недавно образ фермера був міцно прив’язаний до двору, складів, тракторної бригади й паперових журналів обліку. Ранок починався з обходу господарства, день — з дзвінків і нарад, а вечір — з підрахунків, які часто завершувалися втомленим здогадом: чи все зроблено вчасно і чи не втекли витрати в невидимі щілини. Сьогодні на багатьох фе ... Читати далі »

Будівництво за допомогою дронів

———

Коли ми уявляємо будівництво, перед очима зазвичай постають крани, риштування, бетонозмішувачі, шум і пил. Це пейзаж важкої техніки, де кожен метр висоти й кожен крок по майданчику мають свою ціну: у часі, ресурсах, безпеці. Але є ще один образ сучасного будівництва — майже безшумний. У ньому над котлованом зависає невеликий апарат із роторами, повільно прохо ... Читати далі »

Коли автомобілі стають цифровими

Колись автомобіль був чесною механікою. Його характер визначали метал, мастило, звук ременя, запах бензину і те, як двигун «дихає» на підйомі. Машина спілкувалася з водієм через вібрації керма, через хід педалі, через ледь чутну зміну тону під капотом. Навіть проблеми звучали по-людськи: стукіт, скрегіт, свист — ніби хтось просив уваги.

Сьогодні все частіше автомобіль ... Читати далі »

Коли робота йде у VR

Уявіть ранок, який починається не з дороги, не з турнікета й навіть не з кави в паперовому стаканчику. Ви вдягаєте шолом, і двері «офісу» відчиняються без ключа: перед вами — простір із дошками, столами, вікнами на вигаданий мегаполіс або на спокійне узбережжя. Колеги з’являються не в квадратних віконцях, а як присутність поруч: хтось стоїть біля віртуальної дошки, хтось відходить убік, щоб поговорити тет-а-те ... Читати далі »

Як мозок обробляє віртуальну реальність: чому «неначе по-справжньому» інколи лякає, захоплює і навіть нудить

Віртуальна реальність дивує не тим, що показує інші світи. Вона дивує тим, що мозок погоджується в них жити. Ви стоїте в кімнаті, де знайомий кут шафи й звук холодильника, але щойно надягаєте шолом — і вже робите крок у прірву на краю хмарочоса. Коліна трохи м’якшають, долоні вологіють, серце підбирає інший ритм. Розумом ви ... Читати далі »

Мікроелектростанції для дому: енергія, що живе поруч із вами

Ще зовсім недавно домашня енергія здавалася чимось невидимим і далеким. Вона приходила «звідкись» — із підстанцій, ліній, великих електростанцій, про які ми згадували хіба що під час новин або аварій. Ми звикли, що світло вмикається одним рухом пальця, а питання, звідки береться кіловат, залишалося десь за межами кухні й коридору.

Та останн ... Читати далі »

Генні редактори та їх ризики: медицина, що вчиться говорити з ДНК без крику

Є мить, коли наука перестає бути абстрактною. Вона стає схожою на тишу в операційній: хтось затамовує подих, хтось стискає рукавички, а хтось дивиться на мікроскоп так, ніби там видно майбутнє. Генні редактори — саме про таку мить. Про спробу не просто лікувати симптоми, а торкатися причин, записаних у клітинній «пам’яті» — у ДНК.

... Читати далі »

Технології спостереження та свобода

Є відчуття, знайоме майже кожному: ви заходите в місто, і воно ніби дивиться у відповідь. Камери на фасадах, у транспорті, на перехрестях; турнікети, що «знають» ваш квиток; додатки, які просять доступ до геолокації «для зручності»; сайти, що пам’ятають, що ви читали вчора. Це не обов’язково зловісна картина. Часто вона подається як комфорт: безпека, швидкість, персоналізація, сервіс ... Читати далі »

Соціальна відповідальність інфлюєнсерів

Уявіть стрічку, як нічну вулицю великого міста. Вивіски миготять, музика з різних дверей зливається в один шум, хтось кличе «зазирни сюди», хтось обіцяє «саме це змінить твоє життя». І серед цього руху є голоси, які звучать гучніше за інші. Вони не обов’язково найрозумніші й не завжди найчесніші, але вони вміють утримувати увагу. Ми звикли називати їх інфлюєнсерами — людьми, що п ... Читати далі »